стрічка

Всесвітній день вечірки: дати й свята 3 квітня

03 Квітня 2020, 08:03
906

Доброго ранку, дорогі читачі!

3 квітня День ангела відзначають: Кирило, Фома (Фома), Яків.

Свята і пам’ятні дні

Всесвітній день вечірки (P-Day) вперше був відсвяткований у США в 1996 році, і з тих пір став популярними в усьому світі. Ідею створення свята американці почерпнули з фантастичного роману «Політ» Ванни Бонта. У книзі описано святковий день 3 квітня, який об’єднує все людство. Зі сторінок роману свято перейшло в реальне життя. Його мета – показати, що світ може стати краще, якщо разом веселитися, пізнавати один одного і радіти життю. Девіз Party Day: «Вечірка – це протилежність війни».

День народження штрих-коду припадає на 3 квітня. Саме в цей день у 1973 році Бернардом Сілвером і Норманном Джозефом Вудлендом була представлена ​​технологія, що дозволяє ідентифікувати товари. Цей винахід став ключовим у розвитку автоматизації обліку та продажу товарів. Штрих-код є ключем до інформації про продукт. Вперше подібне маркування в 1974 році було нанесене на жувальну гумку, яку продали після сканування штрих-коду на касі в американському супермаркеті.

Яке православне свято 3 квітня

Православна церква в цей день вшановує:

преподобного Якова, єпископа і сповідника;
святителя Фому, патріарха Константинопольського;
святителя Кирила, єпископа Катанського.
У цей день церква вшановує єпископа Кирила Катанського (Кирило Катаник, Катанік) , що жив на Сицилії в 1-2 століттях.

В народі часто переінакшували імена святих, додавали їм прізвиська, вносячи в них зовсім інший сенс. У цей день вважали, що це остання можливість покататися на санчатах, адже сніг танув. Потім санки чистили та прибирали до наступної зими. Також обов’язково змінювали валянки на постоли. А так як ні постоли, ні валянки не захищали від вогкості і холоду, багато хворіли.

За повір’ям, у день Тарасія-кумашніка (10 березня) на світ виходять лихоманки, які і до цього дня продовжують мучити людей. Щоб позбутися від недуги селяни молилися святому Фомі.

За народними уявленнями, кращим засобом від лихоманок вважалися вуглинки і пічна зола. Вони вбирали в себе світло і жар вогню, що наділені очисною силою. Хворій людині потрібно зібрати ще теплу золу і невеликі вуглинки, загорнути їх в матерію і прикладати до тіла (до грудей, до ніг, до голови і т.д.). Лихоманка, яку представляли в образі нечистого духа, не могла винести вогняної спеки і покидала тіло.

Знахарі, щоб вилікувати хворого від лихоманки, зрізали у нього по пучку волосся на потилиці, лобі і скронях, стригли йому на руках і ногах нігті. Потім складали все це в ганчірку, яку зав’язували у вузол і несли на перехрестя. Обов’язково з дому виходили задом наперед, щоб заплутати лихоманку. На перехресті вузлик перекидали через плече і читали змову на одужання.

Лихоманку намагалися і задобрити. Для цього пекли дванадцять пиріжків, несли їх на перехрестя, де, за традицією, мешкає нечиста сила, або в ліс, де, згідно з переказами, жили лихоманки, і там залишали, перед цим прочитавши спеціальну змову. Число 12 не випадково. Адже у кумохи було ще 12 сестер – лихоманок-трясовиць.

Часом лихоманку намагалися обдурити. Коли людина відчувала, що починає хворіти, то вона ховалася в підпіллі, одягала одяг, вивернутий задом наперед і т.п. Доходило до того, що в період епідемії селяни писали на будинках: «Нікого немає вдома!».

Прикмети на Кирила Катанка 3 квітня

Гроза – буде урожайний рік.
Цвіте мати-й-мачуха – незабаром стане ще тепліше.
Комарі з’явилися 3 квітня – чекайте потепління
Сині хмари на небі – прикмета до того, що буде тепло, але дощитиме
Жовті промені у сонця, що сходить, – погода буде доброю.
Синиця заспівала 3 квітня – тепло зазиває.

Цей день в історії:

1043 — Едуарда Сповідника короновано на англійський престол
1502 — розпочалась четверта експедиція Христофора Колумба до берегів Америки
1559 — підписано Като-Камбрезійський мир, який завершив Італійські війни 1494—1559 років
1789 — корабель «Баунті» на чолі з капітаном Вільямом Блаєм вийшов з Таїті і взяв курс на схід, в Америку
1863 — в США вручені перші військово-морські медалі
1879 — в болгарському місті Тирново були скликані Великі народні збори, на яких столицею держави було обрано місто Софія, яке на той час налічувало всього 3 000 будинків і 12 000 мешканців
1885 — німецький винахідник Готтліб Даймлер отримав патент на свій перший одноциліндровий двигун внутрішнього згоряння з водяним охолодженням потужністю 0,5 кінської сили
1896 — в Мілані була заснована (італ. La Gazzetta dello Sport) — найавторитетніше спортивне видання Європи
1907 — створено університет Саскачевану (Канада)
1910 — вперше здійснено сходження на найвищу вершину Північної Америки Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці
1913 — лідерка англійських суфражисток Еммелін Панкгерст обвинувачена у підбурюванні до підпалів і засуджена до трьох років ув’язнення
1918 — Перша світова війна: французького маршала Фердинанда Фоша призначено головнокомандувачем військ Антанти на західному фронті
1933 — у Херсоні український хірург Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка)
1933 — літак уперше перелетів через Еверест
1940 — почалися розстріли польських офіцерів із радянських таборів у Старобільську, Осташкові, Козельську («Катинська трагедія»)
1948 — президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам грошової допомоги — відомий як «план Маршалла»
1966 — радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» була виведена на орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником
1973 — заснована літературна премія імені Павла Тичини
1981 — вийшов друком перший номер польського незалежного профспілкового видання «Тижневик Солідарність»
1987 — у приміщенні штаб-квартири Всесвітньої організації охорони здоров’я заборонили палити.
1990 — над будинком Львівської міської ради урочисто підняли український національний прапор, перед тим освячений у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра
1999 — збройні сили НАТО завдали першого повітряного удару по столиці Югославії Белграду
2007 — французький швидкісний поїзд «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського поїзда: 574,8 км/год.
2017 — стався теракт-вибух у Петербурзькому метро, внаслідок якого загинуло 14 осіб, поранено 45 і постраждало понад 50.

Коментар
16/04/2024 Вівторок
16.04.2024
15.04.2024