У Гощанському районі зафіксовані випадки зараження хворобою Лайма

На Рівненщині у 2018 році виявлено 143 особи, які захворіли на хворобу Лайма (12,3 на 100 тис. населення), ріст на 33 % у порівнянні з минулим роком.

В Україні захворюваність на хворобу Лайма збільшилася на 36% і сягнула 12,8 на 100 тис. Захворюваність в області реєструвалася у 14 районах та містах Вараш, Рівне. Не виявлялись хворі у Демидівському та Рокитнівському районах.

На 1 січня 2019 року в області виявлено 235 населених пунктів, на територіях яких відбулося зараження.

Хворобою Лайма хворіли переважно жінки (67,8%), непрацюючі та пенсіонери 66,4 %. У 89,5% (128 осіб) захворювання протікало із наявністю мігруючої еритеми.

Хвороба Лайма або іксодовий бореліоз відноситься до досить складних і нелегких для діагностики захворювань, які передаються через покуси кліщів. Збудник інфекції — мікроорганізми борелії, що можуть після захворювання тривалий час (місяцями й роками) зберігатись в організмі, не викликаючи порушень стану здоров'я, і лише згодом хвороба може активізуватись знову й знову.

Переносниками хвороби Лайма є іксодові кліщі. Резервуарами борелій є понад 130 видів ссавців та близько 100 видів птахів, які є джерелом для харчування кліщів. Під час кровосмоктання борелії потрапляють у кишківник кліща, де розмножуються і виділяються з фекаліями. Сприйнятливість людини до борелій дуже висока, однак від хворої людини до здорової інфекція не передається.

Найчастіше через декілька днів (часом і дещо пізніше) після покусу кліща навколо цього місця з'являється кільцеподібне почервоніння, яке поступово збільшується до розмірів 10-20 см. Почервоніння поступово зникає, хоч може зберігатись навіть декілька місяців. Водночас підіймається температура, з'являється головний біль, болі у м'язах, порушення працездатності, сну, можуть виникнути катаральні явища верхніх дихальних шляхів та інші симптоми. В ряді випадків, особливо при відсутності адекватного лікування, хвороба може переходити в наступну стадію — неврологічних та серцевих ускладнень, а потім можуть настати й пізні органні ураження одного — двох великих суглобів, частіше колінних, гомілковоступневих, ліктьових, плечових, рідше дрібних суглобів. Іноді розвиток хвороби навіть може закінчитись інвалідністю.

Найчастіше кліщі на людей нападають у лісах і чагарниках, а пік їх активності припадає на квітень-травень (основний) і вересень-жовтень. Особливо небезпечним є саме весняний період, оскільки після довгої зими з настанням тепла жителі міст і районних центрів масово вибираються на природу. Проте в лісі слід перебувати одягненим, а після кожного виїзду “на природу” необхідно проводити огляд і самоогляд з метою виявлення кліщів. Якщо ж кліщ все-таки присмоктався, необхідно звернутись до найближчого медичного закладу для його видалення.

За відсутності такої можливості намагайтесь самостійно видалити кліща одним з наступних методів:

• кліща захоплюють пінцетом якомога ближче до його ротового апарату (під головку) і тримаючи строго перпендикулярно до поверхні укусу, витягують розкачуючи або вивертаючи навколо осі тіла кліща легкими рухами; 
• міцною ниткою перев’язують головну частину кліща і підтягуючи нитку доверху та у боки, витягують зі шкіри;
• ефективний і досить простий метод, особливо у польових умовах, полягає у застосуванні пластикового посуду: у склянці або у пляшці роблять кутовий виріз, який підводять під основу кліща, що присмоктався, після чого кліщ легко видаляється. Пам'ятайте, різкий відрив кліща багаторазово підсилює ризик зараження. 

Не слід забувати також і про репеленти — засоби, що відлякують комах та кліщів, які ви можете придбати в аптеках.
Лабораторні дослідження сироватки крові на хворобу Лайма проводяться спеціалістами лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ “Рівненський ОЛЦ МОЗ України” (м. Рівне, вул. Котляревського, 3, тел. (0362) 63-80-41), вартість одного дослідження 306,00 грн.