стрічка

Гоща

Гоща — селище міського типу (з 1959 року), що розташоване на мальовничому березі річки Горині, за 33 км від Ровно. Населення — 4000 чоловік. Територія Гощі здавна освоєна людиною. Про це свідчать виявлені біля села поселення доби міді, скіфського періоду, а також давньоруські городище та два курганні могильники.

Гощанський район було засновано у січні 1940 року. У районі нараховується 63 населених пункти (в тому числі одне селище міського типу), що входять до складу 21 сільських та 1 селищної рад. Чисельність населення району складає 35,2 тис. осіб, у тому числі сільське – 29,9 тис. осіб.

Історія селища

Назву Гощі пов’язують з давньослов’янськими словами «гостити», «гощу», «погост», що означає поселення.

Перша згадка у літописах про Гощу датується 1152 роком. У глибоку давнину великі литовські князі подарували землю по річці Горинь, між Корцем і Острогом, хрещеному магометанину Мурзі-Кирдей-Хану.

Гоща набула статусу міста у XVI ст. (Магдебурзьке право). Володіли Гощею родини Кердеїв-Гойських. Ще на початку ХХ століття в північній частині міста прослідковувалися вали та рештки старого замку.

В XVII ст. Гоща належала князям Соломирецьким. Зокрема, княгиня Регіна Соломирецька виступила фундатором й меценатом Михайлівського монастиря, з умовою відкриття при монастирі школи. 1639 року до обителі перенесено школу-філію Києво-Могилянського колегіуму з Вінниці (перед тим, у першій половині ХVІІ ст., у місті діяв аріанський навчальний заклад). Викладання у таких філіях (інша мала місце у Крем'янці) відбувалося за програмою Київської колегії («ведле порядку школ києвских»). Рівень викладання засвідчують постаті ректорів школи Ігнатія Оксеновича Старушича й Інокентія Гізеля.

В Соломирецьких Гощу купує коронний воєвода, «миротворець» Адам Кисіль. Під час повстання Хмельницького А. Кисіль доволі часто проживав тут. Зі свого маєтку у Гощі А. Кисіль вів перемовини з Богданом Хмельницьким наприкінці весни — на початку літа 1648 року. Листи він посилав за допомогою монахів Гощанського чоловічого монастиря, переважно через Петронія Ласка. Вдова А. Киселя Анастасія продала маєток гетьману Павлу Тетері.

Декілька разів на Гощу нападали повстанці та козацькі ватажки, наводячи страх на мешканців, особливо юдеїв.

В 1775 р. володіли Ленкевичі, Наприкінці XVIII століття ними був закладений парк, що згодом став окрасою міста і був віднесений до десятки найцікавіших парків України.

У XIX ст. власниками були Валевські, які в Гощі мали одну з найбільших вівчарень на Волині (близько 3 тис. овець), а також стайні на 300 коней.

До 17 вересня 1939 року місто належало Ровенському повіту Волинського воєводства. Тут розміщувався охоронний прикордонний батальйон «Гоща».

Гощанщина є потужним промисловим та сільськогосподарським регіоном.

Розвиток промислового виробництва у районі забезпечують найбільші промислові підприємства:

ВАТ “Гощанський завод продтоварів” (виробництво плодоовочевих консервів, джемів, желе фруктових, соків купажованих, шоколадних цукерок); ТзОВ “Інус-ЛТД” (виробництво ковбасних виробів та виробів з м’яса); ТОВ “ФАПОМЕД УКРАЇНА” (пошиття медичного одягу); ТОВ СГП  “Імені Воловікова” (виробництво молока, готових кормів для  тварин); ТОВ «Країна смаку» (виготовлення м’ясних напівфабрикатів, готових продуктів та консервованих з м’яса); ТОВ «Медовий край» (реалізація меду фасованого).

Провідними сільськогосподарськими підприємствами району є:

ТОВ СГП «Імені Воловікова» (вирощування зернових культур, кукурудзи на зерно, озимого ріпаку, виробництво молока); ТзОВ «Дедденс-агро» (вирощування зернових культур, олійних культур); ДГ ДП «Тучинське» (вирощування зернових культур, м’ясне тваринництво); ТзОВ «Захід-агро» (вирощування зернових культур), ТОВ «Акріс Агро» (вирощування сої та кукурудзи на зерно), ТОВ «Лендком-Симонів» (вирощування зернових культур).

19/03/2024 Понеділок
18.03.2024
17.03.2024